Як побудовано SDK

Як написано SDK і як він працює. Чому одна й та сама ідея трохи по-різному виглядає в Python і в Unreal C++ і що стоїть між вашим викликом і мережею.

Від загального до конкретного

SDK — це один дизайн, який можна звузити двома способами, і правило тут у порядку: на нижчий рівень ніщо не спускається, доки рівень вище здатен це виразити.

Рівень	Що тут живе
Спільні принципи	Однакові в кожному біндингу: поведінку оголошують атрибутом поруч із тим, що вона описує; кожне оголошення (declaration), яке ви надсилаєте, адмін-панель показує; ваш код звертається до модулів і більше ні до чого.
Форма мови	Лише те, чого парадигма мови не може виразити спільним способом. У C# є атрибути, у Python — декоратори: це те саме оголошення, записане так, як кожна мова вже записує цю ідею. Мова без такої конструкції передає те саме оголошення інакше, і там, де він застосовується, цей спосіб запису названо явно.
Форма рушія	Лише те, що ігровий рушій змінює поверх своєї мови. Unreal C++ — не звичайний C++: у нього власна об’єктна модель і власна рефлексія під час збірки, тому оголошення там розміщують всередині рефлексійного макроса самого рушія, у тій позиції, де цей макрос уже приймає специфікатори. Unity C# — теж не серверний C#: там старіше середовище виконання й менша базова бібліотека.

Якщо читати згори вниз, стає зрозуміло, чому шість вкладок у кожному прикладі — не шість різних API. Це один API, записаний шістьма способами, а відмінності, які ви бачите, — це два нижні рівні, що проступають крізь нього.

Як це працює: від вашого коду вниз

Ваш ігровий код бачить модулі, і на цьому словник закінчується.

Модулі — це те, до чого ви звертаєтеся. Вони утворюють граф, а не дерево, а що це дає, описує сторінка Успадкування і композиція.
Чотири примітиви — те, з чого складено модулі: події, RPC, дані й підписки, групи. Кімната, чат і пул підбору гравців (matchmaking) влаштовані однаково: усі вони — той самий примітив групи, лише з різними правилами.
Хаб лежить нижче, і ви ніколи його не викликаєте. Це впровадження залежностей, монтування модулів, сесія користувача, відновлення стану та якість доставки повідомлень. Окремо про нього йдеться лише на сторінці Під капотом.
Транспортні адаптери (transport adapter) лежать у самому низу, по одному на протокол, і хаб повністю їх ховає. Їх буде кілька — WebSocket, наш власний UDP, HTTP, — і який із них понесе виклик, ваш код не вирішує й не помічає.

Про доставку модуль повідомляє лише її якість обслуговування — at-least-once або at-most-once, — і нічого більше. Транспорт під ним може змінитися, а ваш код лишиться тим самим.

Що це вам дає

Один SDK, а не клієнтський і серверний. Що може виклик, визначають видані акторові права (grant), а не прапорець збірки. Докладніше — на сторінці Хто ухвалює рішення.
Оголошення — вихідна точка для всього. Надішліть його — і з’явиться типізований API, адмін-панель його покаже, а кодогенерація створить код для кожного біндингу. Див. Схема в коді.
Модулі поєднуються, а не успадковуються. Як саме і що тут означає «успадкування», описує сторінка Успадкування і композиція.